Твори збірки написано в 1920–1930-ті роки, здебільшого в них зображено тогочасну дійсність чи недалеке минуле. Бачимо тут екзотичну топографію, екзотичну філософію та ексцентричних персонажів, заглиблених у проблеми буття і сакраментальні шукання. Сюжет оповідань стає другорядним і розчиняється в безмежжі образів, яскравих і трагічних, крізь які проступають риси зловісної доби, а втім, їхній герой існує осторонь війни і революції. А кохання письменник бачить як унікальну силу, здатну змінити світ.