«Великий Мольн» (1913) — єдиний завершений роман французького письменника Алена-Фурньє (1886–1914), що приніс йому світову славу. У творі дивовижно переплітаються романтика юності й виклики дорослого життя. 
 
П’ятнадцятирічний Франсуа Серель, син шкільного вчителя, ділиться з нами історією своєї дружби з сімнадцятирічним Огюстеном Мольном, дивакуватим, мрійливим юнаком з невгамовною уявою. Його називають Великий Мольн, визнаючи бунтівну силу духу й бентежний розум. 
Одного ранку Мольн вирушає на вокзал, щоб зустріти бабусю й дідуся Франсуа, і зникає. Через два дні він повертається знесиленим і загадковим. Згодом Мольн ділиться із Франсуа вражаючою історією своїх поневірянь, що, зрештою, визначили усю подальшу долю юнака, хід подій, усі пригоди душі і серця героїв роману у прагненні до омріяного щастя.